Південно-східна Азія, 2013: насичений відпустку

1. вступ В кінці осені 2013 роки нам захотілося гарненько погрітися напередодні приходу довгої і холодної...
2. поїздка
3. Храм Wat Pho
4. Angkor Wat
5. Angkor Thom
6. Парк світлячків Kampung Kuantan Firefly
7. Печера Batu Caves
8. Готель Maikhao Dream Villa Resort & Spa Phuket
9. висновок

вступ

В кінці осені 2013 роки нам захотілося гарненько погрітися напередодні приходу довгої і холодної російської зими. З пляжних країн, в яких ми ще не були, в цей період комфортну температуру повітря і води пропонував Таїланд. Попередньо, щоб не провести весь час овочем на пляжі, запланували культурну програму в самій столиці Бангкоку, а також в Камбоджі та Малайзії.

приготування

Віза

В Таїланд і Малайзію росіянам віза не потрібна. У Камбоджі отримують за 15 хвилин в міжнародному аеропорту Сіемріап. Заповнюєте просту анкету, прикладаєте дві фотографії і платите 30 USD готівкою. Якщо немає фотографії, то прикордонники додатково візьмуть 5 USD в кишеню.

транспорт

З Москви в Бангкок летіли нині покійним «Трансаеро». Перші два внутрішніх перельоту проходили бюджетними «AirAsia»: лайнери нові, катастроф на той момент ще не було, все штатно, спокійно, але без їжі.

З Малайзії на Пхукет переліт здійснювали «Qatar Airways», які загрузли в релігійності. Прийшла тітка, обмотана ганчіркою з ніг до голови, м'ялася, м'ялася, потім поскаржилася стюардесі, що релігія забороняє їй летіти поруч з чоловіком (зі мною). Забороняє - сиди вдома! Але ні, мене пересадили. Маразм в XXI столітті.

З Пхукета в Бангкок поверталися на «Bangkok Airways». Дуже якісний національний перевізник Таїланду з новими літаками і хорошим сервісом.

проживання

Готелі бронювали через «Booking.com», в Бангкоку взяли звичайний готель 4 * зі сніданками, головне - гарний настрій недалеко від метро і зупинки водного трамвая: « Centre Point Silom ».

Для короткої ночівлі в Сиемреап знайшли шикарнейший 4 * « Lotus Blanc Resort »За смішні 50 USD, включаючи відмінний сніданок. У нього гарний настрій щодо Ангкор Вата, просторі номери з балконами, великий відкритий басейн, в якому ідеально викупатися вночі після огляду стародавнього храму. В общем-то, справжні п'ять зірок, а не чотири.

В Куала-Лумпур розщедрилися на « Traders Hotel Kuala Lumpur »З красивим видом на вежі. Самі номери невеликі, сніданки для такої ціни могли бути і краще. Разом, платите ви тільки за вид і місце розташування.

Пляжний варіант на Пхукеті відбирали довго, хотілося віллу зі своїм басейном. Зупинилися на « Maikhao Dream Villa Resort & Spa Phuket ». Ціни зависокі, обіди та вечері дорогі, але зате дуже просторі вілли з облаштованою територією, власне відокремлений пляж. Розташований не дуже далеко від аеропорту, можна робити приголомшливі знімки сідають лайнерів, майже як на Сен-Мартен.

харчування

Снідали як зазвичай в готелях, а вечеряли де і коли доведеться. У Бангкоку було пізно, купили екзотичні фрукти на зворотній дорозі і наїлися в номері.

Те ж саме в Камбоджі: такий варіант харчування ще й безпечніше в країнах третього світу.

В Куала-Лумпур поруч з вежами Петронас є торговий центр з величезним вибором громадського харчування на будь-який смак. Якщо вечеря буде пізно, то вони все виявляться закритими, врятує лише кафе «Старбакс» з легким перекусом.

На Пхукеті ціну на вечерю ми визнали невідповідною якістю, ввечері ходили від нашого готелю направо приблизно кілометр, де стояла велика мережева готель з хорошим вибором ресторанів, поруч з нею сподобалася національна недорога тайська кафешка. Ще тут же магазин продуктів і трохи далі за готелем - ринок фруктів.

гроші

У готелях всюди приймають до оплати банківські карти. А для розрахунком з таксі, водними катерами в Банкоке, при покупці вхідних квитків і так далі - тільки готівку. Запасіться ними заздалегідь і з розміном.

речі

З речей для країн Південно-східної Азії зробили акцент лише на ліках, які застосовуються при отруєнні. Все ж гігієна в цих місцях часом може страждати, особливо в Камбоджі. Але нічого не знадобилося.

поїздка

Список відвіданих країн і місць:

Таїланд

Бангкок

З Москви до Бангкока ми летіли «Трансаеро» на старенькому, але, як стверджував перевізник, чудово обслуговується «Boeing 777-200». Переліт займає близько 9 години, на прикордонному контролі черги приблизно на 30 хвилин.

Від міжнародного аеропорту BKK до центру міста зручно дістатися на швидкісному наземному метро: дуже швидко і недорого. Далі з однією пересадкою доїхали до району нашого готелю « Centre Point Silom »І пішки прибутку заселятися. Кинули речі, трохи перевели подих і зайнялися дослідженням міста. Часу відведено небагато: вранці переліт в Камбоджу.

Пам'ятки вибрали заздалегідь, але встигали подивитися лише два - Храм Ват По і Королівський палац, вони поруч один з одним. Від готелю пішли пішки до зупинки водних трамваїв, насолодилися місцевим азіатським колоритом: дуже багато транспорту на дорогах, тротурів заставлені посудом з місцевих брудних кафешок, а над головами звисають тонни електричних проводів. Потім хвилин двадцять проїхалися на моторному човні, яка виконує роль автобуса, висадилися на берег недалеко від королівського палацу і ... дізналися, що він вже закритий на вхід. Останню групу запустили всередину півгодини назад. Тому уточнюйте час роботи об'єктів. Нічого не вдієш, йдемо далі в знаходиться неподалік храм Ват По.

Храм Wat Pho

Один з найстаріших храмів столиці Таїланду, заснований в XII столітті. Має досить великий і цікавою територією, «охороняється» кам'яними статуями китайських воїнів. Найвідоміша туристична пам'ятка розташована всередині - величезна статуя Лежачого Будди. Її розміри - 46 метрів в довжину і 15 метрів у висоту, вражає! Але будівля храму дуже маленьке, відійти і взяти більший ракурс не вийде, до того ж сильно заважають колони, тому запасіться ширококутним об'єктивом. Толком в кадр поміщаються лише перламутрові ноги.

Поруч з Ват По натрапили на ще якийсь храм, усередині молилися монахи і масово фотографувалися туристи. До речі, входити в храми слід виключно без взуття, вона залишається за порогом. Шкарпетки начебто не заборонені, якщо гидуєте - використовуйте їх в якості обувки.

Камбоджа

Сиемреап

Наступного ранку нас чекав рейс в сусідню Камбоджу, в містечко Сиемреап, розташований в безпосередній близькості від знаменитого храмового комплексу Ангкор Ват. Росіяни отримують візу по прильоту в аеропорт. Оплачуєте готівкою в касу 30 доларів США. Обов'язкова потрібна кольорова фотографія 3 × 4. Можна і без неї, але додатково дати «на лапу» 5 доларів доведеться. Вся процедура займає близько 10 - 15 хвилин.

Angkor Wat

Швидко залишивши речі в номері готелю, поспішили в Ангкор Ват. На виході з готелю у дороги знайшли моторикшу. Домовилися, що він буде возити нас всюди до самого вечора. Ціну точно не пам'ятаю, але вона була якась зовсім смішна, щось близько 10 USD.

Під'їжджаємо до головного входу в храмовий комплекс, рикша паркується на невеликій площі і чекає нас, а ми купуємо квитки і йдемо вперед по пішохідному мосту. Туристів дуже багато, пам'ятка відома в усьому світі. Фотографії виходять незрівнянні!

Тут же пропонують невелику прогулянку на коні. Дружина з малих років їздить верхи, так що відмовитися неможливо. Сама прогулянка, звичайно, для неї нудна, але знову ж чудові, соковиті знімки!

Натовп народу поступово розбрідається по різних куточках комплексу, і можна знайти відокремлені місця для фотосесії.

Доходимо до самого кінця храму і повертаємо назад. Я зупиняюся, щоб зробити знімок, чекаю, поки перед об'єктивом перестануть ходити люди, клацаю затвором, обертаюся - і ... розумію, що дружини поруч немає. Ми втратили один одного. На наступні пошуки я витрачу півтори години біганини по всьому комплексу при 35-градусній спеці і спалю купу нервових клітин. Зараз про це згадуємо зі сміхом, а тоді стан наближалося до панічного.

Angkor Thom

На виході з Ангкор Вата нас очікує рикша, їдемо в наступний храмовий комплекс. По дорозі водій дістає з бардачка дві нові пляшки з водою, безкоштовно - приємний подарунок у спеку. Ангкор Том набагато менш популярний, мабуть, тому що назва не на слуху. Тим краще для нас: менше народу - легше дихати. Розміри будівель і території скромніше. Вистачає години, щоб обійти все. Краса кам'яних велетнів заворожує! Як така колись просунута цивілізація могла скотитися на рівень найбідніших країн світу - для мене так і залишилося загадкою. Напевно, жили минулим, а не майбутнім.

Надвечір повертаємося назад в готель. Просимо водія зупинити по дорозі біля якогось фруктового розвалу, щоб набрати екзотичних делікатесів в номер. Все стоїть дуже дешево. На готельної парковці розраховуємося з рикші і йдемо відпочивати в номер. Вечеряємо купленими фруктами, купаємося вночі у відкритому басейні, а рано вранці поспішаємо на абсолютно приголомшливий сніданок - і таксі в аеропорт. Наша наступна мета - Малайзія!

Малайзія

Куала Лумпур

Від столичного аеропорту до центру міста доїхали на таксі за 40 хвилин. По дорозі мали можливість отримати загальне уявлення про місцеву архітектуру: вона абсолютно відсутня. Малайзія - типова азіатська країна, несподівано «подраспухшая» від нафтодоларів і хаотично їх вкладає в помітну забудову. У підсумку всі будівлі на околиці і в середній частині столиці - це сірі, однотипні, непоказні бетонні коробки з відсутньою інфраструктурою, а центр забудований сучасними бетонно-скляними висотками на чолі з вежами «Петронас». Чесно скажу, я такий стиль не люблю - по-перше, безлико, по-друге, варто від'їхати від центру - і відчуваєш цілковитий дисонанс і розлад.

Але в самому серці міста нічне життя кипить і б'є ключем. Ми заселяється в готель « Traders Hotel Kuala Lumpur »З дивною розташуванням стійок реєстрації ... в районі 9 поверху. Несподівано на заселення невелика черга: готель надзвичайно популярний, не дивлячись на високу ціну. Але з вікон деяких номерів відкривається чарівний вид на вежі - і за нього доводиться платити. Плюс сніданки у них відносно непогані, правда, ціну свою не виправдовують. Самі номери для п'ятизіркового готелю зовсім крихітні.

Готель знаходиться по сусідству з великим торговим центром і його ресторанами, кафе і барами, що зручно - є, де пообідати чи повечеряти ввечері.

Парк світлячків Kampung Kuantan Firefly

Як стемніло, ми вирушаємо на річку в парк світлячків. Це - одне з найдивовижніших місць, що мені доводилося відвідувати в житті! Рекомендую в обов'язковому порядку, особливо, якщо подорожуєте з дітьми або молодий, романтичною парою. Приїжджати в парк слід до 20:00. Раніше немає сенсу: необхідно дотиснути темряви, а пізніше - ризикуєте не встигнути до закриття о 22:00.

Дорога від центру столиці займає близько 60-90 хвилин на таксі. Або на автобусі за 2 долара, але 2,5 години і без кондиціонера. А после 19:00 вони вже не їздять, і доведеться ночувати до ранку в місцевій 2-зіркового готелю. Так що варіант абсолютно невідповідний.

Вибираємо таксі. Краще їхати не по лічильнику, а заздалегідь домовитися з водієм про фіксований тариф, і щоб він вас дочекався і обов'язково привіз назад: там ви нікого не знайдете на зворотну дорогу. Ми походили трохи по нашому району, пошукали офіційні таксі червоного або зеленого кольору: вони найчастіше погоджуються на подібні умови поїздки. Спочатку завищують ціну майже в два рази, але після торгу погоджуються на 250 RM. Обов'язково уточніть, що це ціна за поїздку туди, очікування вас протягом 1 - 1,5 години і дорогу назад до готелю. Маршрут проходить через платні ділянки, але таксист розщедрюється на них сам. «Чарівне слово», яким позначається даний парк у таксистів - «келіп-келіп». Прям так і говорите.

У самому парку човен розрахована на чотирьох чоловік і коштує 50 RM (16 USD). Відповідно, якщо пливете вчотирьох - то розбиваєте оплату за 12,5 RM з кожного. Або можна удвох по 25 RM скинутися. В ціну для чогось входять пляшки з питною водою. Тільки не кидайте порожню тару в воду - бережіть природу!

Сама поїздка на човні займає близько 20 хвилин. Вас будуть підвозити до різних дерев і чагарників, усипаним тисячами світлячків! Видовище і відчуття непередавані! Чіпати світлячків руками категорично забороняється, штраф - 330 USD. Але деякі самі вас обліплюють, сідають на голову, руки. Все одно не чіпайте їх, розгляньте з близької відстані, і скоро вони полетять.

Намагатися фотографувати світлячків безглуздо: зі спалахом нічого не вийде, а без спалаху потрібна довга витримка. Але що коливається на хвилях човен і постійно літають світлячки змащують будь-який кадр. Тому можна зняти відео і просто запам'ятати цю красу в своїй пам'яті.

Поруч знаходиться ще один парк світлячків з іншою назвою. Таксист може привезти вас або сюди, або туди - тут як пощастить. Але, думаю, великої різниці між ними немає.

Печера Batu Caves

Вранці наступного дня ми вирушили в печери Бату. До них зручно добиратися на метро, ​​тільки не заплутатися в пересадках і напрямках. Станція, якщо не зраджує пам'ять, кінцева. Від неї до входу приблизно 500 метрів. Сама жах - це незліченна кількість ступенів, близько трьохсот. Офісного планктону буде несолодко. На перилах то тут, то там сидять мавпи, намагаються відібрати їжу і пляшки з водою.

Коли ви нарешті добираєтеся до самого верху і входите в печери, то здивовано підкидаєте брови: «І на фіга я сюди ліз ?!" Усередині просто велике порожній простір з кам'янистими стінами і отвором в стелі, через яке пробивається світло. І все фактично - ні старовинних статуй, ні цікавої архітектури, ні стародавніх наскальних малюнків, в кінці кінців.

Разом чверть години ти карабкаешься наверх, проводиш всередині максимум з дюжину хвилин - і спускаєшся розчарованим вниз. Знаю, що багатьом ці печери подобаються, але особисто я не можу зрозуміти, чому.

Таїланд

Пхукет

На другу частину відпустки у нас був запланований пляжний відпочинок на Пхукеті. Це абсолютно не тусовочне місце, скоріше, відпочинок для пенсіонерів: тихий, розмірений. Пляж Mai Khao в Таїланді - аналог знаменитого пляжу на острові Сен-Мартен, де авіалайнери приземляються на ЗПС над головами відпочиваючих. Загалом, економ-варіант з непоганими фотографіями при належній удачі.

Готель Maikhao Dream Villa Resort & Spa Phuket

Наш готель розташовувався не дуже далеко від аеропорту, втім, соверешенно ніякого акустичного дискомфорту не було взагалі. Місце відокремлене, сусідів немає, дуже зручно - весь пляж в розпорядженні гостей готелю. Ми брали віллу з басейном: будинок дуже великий і затишний, аж ностальгія нахлинула. Басейн можна було б зробити трохи більше, але в цілому непоганий. Є вулична джакузі, альтанка і вихід до пляжу.

Правда зараз у відгуках до готелю пишуть, що він помітно постарів, вілли і інфраструктура вимагають ремонту, часто трапляються поломки.

Вода в морі була досить теплою, але каламутною через хвилі і суспензії піску. Підводний світ відсутній повністю. Втім, під час нашого перебування за місцевим ЗМІ розлетілася новина, що з місцевої ферми втік крокодил і останній раз він був помічений в водах нашого готелю. Причому сам готель поінформувала постояльців про небезпеку лише через кілька днів - щоб не псувати відпочинок ...

Сніданки смачні, різноманітні. Вечорами розкладають безкоштовні десертики. Але ціни на вечерю перевищують ринкові в 2 - 3 рази. Мабуть, через відокремленості адміністрація готелю подумала, що туристам не буде куди діватися. Вихід є: якщо піти по пляжу направо, то через кілометр знаходиться величезний мережевий готель з декількома ресторанами і барами, поруч з ним - місцеве тайське кафе, а перед входом до готелю - невеликий ринок овочів і фруктів з дешевими манго та іншої екзотикою.

При поверненні додому в аеропорту Бангкока виявилося, що встановлений безумовний ліміт на максимальну вагу валізи, що здається в багаж - 20 кг, якщо не помиляюся. У нас була він був один на двох, вага перевищувала - довелося терміново купувати в сусідньому магазині дешеву пляжну сумку і перекладати туди частину речей.

висновок

Спочатку поїздка планувалася як морської пляжний відпочинок на Пхукеті, але, вирішивши додати огляд визначних пам'яток Камбоджі та Малайзії, ми аніскільки не прогадали: фантастичний архітектурний комплекс Ангкор-Ват у Камбоджі і парк світлячків в Малайзії залишили вражень на все життя.