доля проекту будівництва моста на Сахалін як і раніше під питанням і викликає масу суперечок - одні вважають, що перехід життєво необхідний регіону, інші - що за нього буде просто нічого возити, і величезні гроші витратять даремно. Кореспондент DVHab.ru вислухав думки Хабаровський експертів і спробував розібратися в ситуації.
На сьогоднішній день на 260-кілометровій лінії, що зв'язує материк і острів, працює не десять дизель-електроходів, побудованих за радянських часів для експлуатації в Татарській протоці, а всього три. Причина - кратно скоротився обсяг вантажів.
- Частина сахалінських вантажоодержувачів переорієнтувалися на приморські порти, - уточнив Володимир Кропив'яний, що представляє далекосхідну дорогу в громадській раді міністерства промисловості і транспорту краю.
В кінці червня 2017 ПАТ "Амурський суднобудівний завод" розпочало будівництво двох поромів для сахалінської переправи. Термін виконання замовлення - три роки. Замовником будівництва виступає Державна транспортна лізингова компанія (ГТЛК). Вартість поромів - 9,8 млрд рублів, з них 5,5 млрд виділені з федерального бюджету, решта - кошти бюджету Сахалінської області.
- Будівництво нових судів - проект, без якого подальше зростання економіки Сахаліну і Курильських островів буде утруднений. Тому наша організація за рішенням уряду острівної регіону інвестувала в його реалізацію 4,3 мільярда рублів, - розповів Дмитро Вдовін, виконуючий обов'язки генерального директора КРСО.
Виникає закономірне питання: навіщо витрачати 680 мільярдів рублів на прокладку залізниці і зведення переходу через протоку, якщо для обслуговування значно скоротився вантажопотоку на Сахалін і назад вистачить двох новеньких поромів?
Громадська рада міністерства промисловості і транспорту Хабаровського краю провів на цю тему обговорення основних проектних рішень. Більшість його учасників підтримали схвалене президентом Путіним будівництво - мовляв, прокладка лінії дасть поштовх розвитку Комсомольського, Ульчскій, Миколаївського районів. Однак прозвучали і сумніви.
- Виникає питання по частині вантажної бази. Якщо дивитися з точки зору господарської доцільності і перспективи, то проект не до кінця зрозумілий. Ми виходимо на Сахалін. А далі? Може бути, порт в Поронайськ, може бути, Японія. Чи не вийде так, що це будуть витрати в нікуди? - зазначив Сергій Леонов, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень ДВО РАН.
Хабаровський край має сумний досвід особливої економічної зони в Радянській Гавані, де інвестори заявляли про створення перевантажувальних комплексів і рибного порту, але ці плани виявилися блефом. В Поронайськ аналогічні наміри щодо формування вантажної бази, але навряд чи хто дасть гарантію, що вони будуть втілені в життя.
- Реконструкція лінія Комсомольськ - Радянська Гавань, включаючи прокладку нового тунелю на Кузнецовському перевалі, - це була генеральна репетиція перед сахалинским проектом. З помилок, які були допущені там, зроблені висновки, - сказав після виступу Леонова заступник голови громадської ради мінпромтранса Володимир Кохан, який віддав півстоліття проектно-вишукувальних робіт в залізничній галузі.
Провізні спроможності реконструйованої гілки дійсно зросли, що дозволило терміналу, який звела в бухті Мучке Сибірська вугільна енергетична компанія, наростити відвантаження до двадцяти мільйонів тонн на рік. Але є і зворотні приклади. Нічого не чути про Тувинської корпорації, яка заявляла про зведення терміналу в північній частині бухти Ваніно. Компанія «Мечел» продовжує вантажно-разрузочние роботи в Ванинском порту, який в цьому році відзначив своє 75-річчя, грейферами, інакше кажучи, технологіями минулого століття.
- Я згоден з представником РАН: нам потрібна чіткіша перспектива. Не тільки по вуглеводнях і іншим сипучим вантажам, але і по зерну. Його експорт в Японію росте, - підкреслив Андрій Белоглазов, голова громадської палати Хабаровського краю.
Нагадаємо, що залізниця на Сахалін з тунелем прокладалася після Великої Вітчизняної війни за рішенням голови Ради Міністрів СРСР Йосипа Сталіна, але після його смерті в 1953 році будівництво згорнули. На стику XX і XXI століть проект намагався реанімувати міністр шляхів сполучення РФ Микола Аксененко, проте йому це не вдалося. З 1973 року переміщення вантажів і пасажирів здійснюється поромна переправа Ваніно - Холмськ. Але якщо раніше на ній працювало десять дизель-електроходів, то тепер залишилося три. Причина - занепад целюлозно-паперової та інших традиційних для острівної промисловості галузей. Набирає обертів нафтова галузь відвантажує продукцію через термінал в порту Де-Кастрі, розташованому в Ульчском районі Хабаровського краю. Газ надходить на завод зрідженого природного газу в передмісті Корсакова в південній частині острівної області.
Михайло Карпач, новини Хабаровська на DVHab.ru
Чи не вийде так, що це будуть витрати в нікуди?
