- з київськими бар'єрами на дистанції підготовки та фінансування Українська антарктична станція «Академік...
- Досвід бувалих зимівників допоможе дебютантам Галиндеза
- Маршрут зверхдалекого подорожі - і перезмінка
- «Гальма» в київських відомчих кабінетах
з київськими бар'єрами на дистанції підготовки та фінансування 
Українська антарктична станція «Академік Вернадський» на острові Галіндез
Наблизилася до завершення підготовка до старту 21-ї української антарктичної експедиції. У середу, 30 березня, в Києві відбудеться традиційна церемонія проводів, а на наступний день - 31 березня - 12 учасників майбутньої зимівлі відправляться в дорогу.
Мета подорожі - знаходиться в Західній Антарктиці острів Галіндез, де на станції «Академік Вернадський» працюють зимівники 20-ї експедиції, а також кілька фахівців, провідних там різні сезонні дослідження.
В один з недавніх днів заключній стадії підготовки 21-ї експедиції кореспондент «2000» взяв ексклюзивне інтерв'ю у директора Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Валерія Литвинова.
Ювілейний свято і дослідні будні
- Перш ніж розповідати про підготовку 21-ої експедиції і про її учасників, - говорить Валерій Аркадійович, - хотів би коротко зупинитися на наближення до завершення на острові Галіндез 20-й (2015-2016 рр.) Експедиції, зимівники якої на чолі з начальником станції - науковим співробітником НАНЦ геофізиком-сейсмологом Віктором Лукьященко, продовжуючи свої різноманітні роботи, готуються до прибуття зміни.
- Під час цієї експедиції, - продовжує Литвинов, - відзначався ювілей, дата якого - 6 лютого 2016 року - стала святом для всіх вітчизняних дослідників Антарктики - і тих, хто зараз перебуває в різних областях України, і для працюючих нині на острові Галіндез і в його околицях. Адже 20 років тому саме в цей день, 6 лютого 1996 го, на «Фарадей» - однієї з британських антарктичних баз - з флагштока спустили «Юніон Джек» - прапор Великобританії і підняли жовто-блакитний прапор нашої держави, а станцію «Фарадей» , передану британцями Україні, перейменували в «Академік Вернадський».
Святу був присвячений і організований за допомогою сучасних засобів зв'язку телекомунікаційний «міст» (по скайпу) між антарктичної станцією «Академік Вернадський», в одному з приміщень якої зібралися українські полярники, і Києвом, де в студію одного з вітчизняних телевізійних каналів на Хрещатику прийшли провідні вчені, які стояли біля витоків здобуття Україною свого наукового форпосту в Антарктиці, і велика група фахівців різного профілю, в різні роки зимували на нашій станції і як і раніше вірних непорушному ант арктичному братству. А в Національному музеї історії України було відкрито виставку з експозицією, присвяченою 20-річчю українських досліджень в Антарктиді.
- Крім 12 зимівників 20-ої експедиції, - розповідає директор НАНЦ, - зараз на нашій станції знаходяться ще і шестеро учасників сезонних робіт, що потрапили туди на початку нинішнього року на борту одного з курсують в тих краях суден, що здійснюють круїзи з туристами - любителями антарктичної екзотики. Нагадаю, в ті місяці, коли у нас, в Північній півкулі планети, зима, в Південній півкулі - літо і навпаки.
Серед цих заробітчан - вчені-біологи з Харкова і Києва, що досліджують флору і фауну того регіону Західної Антарктики (причому не тільки на суші, але і в навколишніх тамтешні острови акваторіях - під водою), і фахівці з Інституту електрозварювання ім. Є. Патона Національної академії наук України, що відправилися в сезонному загоні на острів Галіндез, щоб ретельно перевірити нинішній стан сталевих стінок і зварних швів великого паливного бака, змонтованого кілька років тому на станції «Академік Вернадський» замість двох старих британських баків.
- У тій же групі заробітчан, - додає Валерій Литвинов, - знаходиться на Галіндез і головний інженер Національного антарктичного наукового центру Ігор Мороз, який в майбутні квітневі дні координуватиме на острові операції перезміни 20-й і 21-ої експедицій, процеси перекачування дизельного палива з танків (резервуарів) судна в бак на станції і розвантаження всього привезеного для майбутньої річної зимівлі (2016-2017) - продуктів харчування, наукового і технічного обладнання, запасних частин для ремонтних робіт і т. д.
Досвід бувалих зимівників допоможе дебютантам Галиндеза
Коментуючи на моє прохання список 12 українських полярників, яким належить зимувати на острові Галіндез в 21-ої експедиції, директор НАНЦ представив цю «антарктичну дюжину» і повідав про їх підготовку і напрямках різних робіт.
- 12 осіб, - каже Валерій Аркадійович, - були відібрані нами з числа претендували на участь в 21-й зимівлі з урахуванням їх професійної кваліфікації і функцій, необхідних для забезпечення діяльності різних систем станції і виконання завдань за напрямками (геокосмічних, гідрометеорологічному, геолого геофізичного, біологічному і іншим), передбаченим Державної цільової науково-технічної програми досліджень України в Антарктиці на 2011-2020 рр., яка реалізується співробітниками НАНЦ спільно з колегами з р зних академічних і галузевих інститутів і вузів країни. Плани фундаментальних і прикладних досліджень, які будуть здійснюватися в тому регіоні в ході майбутньої зимівлі 2016-2017 рр., Розглянуті і затверджені науково-технічною радою «Антарктика», очолюваним академіком Петром Гожіком- директором Інституту геологічних наук НАНУ. У 90-і рр. XX ст. Петро Федосійович був одним з ентузіастів, які ініціювали створення в Україні Центру антарктичних досліджень (так тоді називався нинішній НАНЦ), і його першим керівником.
Природно, велика увага приділяється стану здоров'я кандидатів у зимівники: всі вони пройшли в Києві комплексне обстеження в Інституті медицини праці Національної академії медичних наук України. А потім, - продовжує Литвинов, - відбувся підготовчо-тренувальний збір 12 учасників 21-ої експедиції, проведений на базі розташованого поблизу Макарова (в Київській обл.) Головного центру спеціального контролю Державного космічного агентства України. До речі, під час цього збору, крім іншого, проводилося і тестування на психологічну сумісність учасників зимівлі: адже їм доведеться протягом року жити і працювати в досить обмеженому просторі, перебувати в оточенні одних і тих же людей, а тому треба зробити все, щоб уникнути конфліктів.
Микола Старинець готується до свого восьмого антарктичному подорожі
Начальником станції «Академік Вернадський» в прийдешньої зимівлі затверджений досвідчений фахівець - механік і дизеліст Микола Старинець з Черкас. В його активі - кілька років роботи в Арктиці, а головне - він сім (!) Раз на поточний рік зимував в Антарктиді (у 2-й, 5-й, 8-й, 10-й, 12-й, 14-й і 17-й експедиціях) - більше, ніж будь-хто з українських полярників. Так що зимівля-2016-2017 стане для нього восьмою, і незважаючи на солідний 62-річний вік, до здоров'я Миколи Полікарповича у медиків, які проводили обстеження, претензій немає. А на антарктичній станції Старинець досконально знає всі, особливо її енергетичне серце - дизельне господарство.
У п'ятий раз буде замовити на станції 44-річний геофізик - харків'янин Олег Буданов, якому в 21-ої експедиції доручені геокосмічні дослідження (до цього він працював на «Академіку Вернадському» в 6-й, 9-й, 16-й і 18- й експедиціях).
Гідрометеорологічними і океанографічними дослідженнями на острові Галіндез і в навколишніх акваторіях займуться троє фахівців-метеорологів. Один з них - киянин Олександр Полудень, який в 21-ої експедиції відзначить (в червні) свій 30-річний ювілей, відправляється в Антарктиду втретє (раніше він зимував там в 17-й і 19-й експедиціях). Для двох його 23-річних (з різницею в кілька місяців) колег по професії - Бориса Безнощенко з Києва та одесита Андрія Захарова (наймолодшого в майбутньої експедиції) зимівля стане антарктичним дебютом.
Біологічні дослідження будуть вести в ході зимівлі двоє вчених - харків'янин Дмитро Луценко (йому в квітні виповниться 42 роки) і 50-річний киянин Олександр Савицький, причому обидва вони вперше потраплять на станцію «Академік Вернадський».
Ще один антарктичний дебютант - 28-річний львів'янин Євген Бріллінг займеться в своїй першій зимівлі геолого-геофізичних досліджень.
Вдруге відправиться в Антарктиду 57-річний системний механік Володимир Храпач з Черкас: в 21-ої експедиції він, як і кілька років тому в 17-й, буде забезпечувати безперебійну роботу різноманітного технічного обладнання станції, а якщо буде потрібно, то і його ремонт .
Третьою стане зимівля-2016-2017 для 43-річного лікаря - харків'янина Костянтина Даниленко. Він на станції повсякденні турботи про здоров'я полярників буде поєднувати з медико-фізіологічними дослідженнями, об'єктами яких стануть зимівники (аналогічні завдання вирішувалися ним раніше в 12-й і 15-й експедиціях).
Вперше належить зимувати в Антарктиді системному адміністратору діючих на станції засобів зв'язку 29-річному Роману Шкуро - співробітнику Центральної геофізичної обсерваторії в Києві і 32-річному кухареві з Черкас Олександру Дзюблик, в чиї функції будуть входити клопоти з приготування смачною, ситною і різноманітної їжі для персоналу «Академіка Вернадського».
Таким чином, з 12 полярників 21-ої експедиції п'ятеро вже мають антарктичний досвід роботи на станції, а для сімох майбутня зимівля буде дебютною.
Пінгвіни не бояться людей
Маршрут зверхдалекого подорожі - і перезмінка
- Для 12 полярників 21-ої експедиції, - розповідає Валерій Литвинов, - замовлені на 31 березня авіаквитки на рейс Київ-Рим і далі зі столиці Італії - до Буенос-Айреса, куди українські зимівники прибудуть 1 квітня. У той же день вони переїдуть з міжнародного аеропорту столиці Аргентини в знаходиться в межах міста аеропорт внутрішніх авіаліній, звідки вирушать на крайній південь Південної Америки в Ушуая - портове місто, яке є центром острівної аргентинської провінції Вогняна Земля, відокремленої від материка протокою Магеллановим.
2 квітня в порт Ушуая має зайти аргентинське судно «Ушуая», яке виконує туристичні круїзи по акваторій Західної Антарктики. На судно, з якого зійдуть на берег туристи (воно зафрахтоване фірмою - партнером нашого Національного антарктичного наукового центру для перевезення експедицій), піднімуться учасники 21-ї зимівлі, а в трюми буде завантажено необхідне для станції і її персоналу на рік роботи. Якщо все буде йти як заплановано (адже може втрутитися негода, яка в акваторіях Південного океану, враховуючи настала там осінь, може бути вельми суворою), то в цей же день, 2 квітня, «Ушуая» з нашою експедицією вийде з порту і візьме курс на південь.
- До речі, - каже директор НАНЦ, - в порту Ушуая до української експедиції повинні приєднатися турецькі колеги - 14 вчених (гідробіології й гідрогеологічними), які за свій рахунок оплачують компанії, зафрахтувала судно «Ушуая», подорож з Південної Америки до антарктичної станції «Академік Вернадський »і назад. Справа в тому, що у Туреччині немає власної станції в Антарктиді, але є бажання вести в тому регіоні науково-дослідні роботи, а тому турецькі вчені позитивно відгукнулися на пропозицію про співпрацю. Вони хочуть не тільки ознайомитися з української станцією, а й оперативно - під час перезміни експедицій - провести в тих краях збір геологічних зразків і представників водної фауни.
За три доби судну належить подолати дуже широкий (понад тисячу кілометрів) і дуже бурхлива (що славиться самим штормовим районом в Світовому океані) протоку Дрейка, що відокремлює південний край Південної Америки від Антарктиди, а потім - і морські акваторії Південного океану, які омивають берега Антарктичного півострова і архіпелаги островів Західної Антарктики. Орієнтовно 5-6 квітня очікується підхід судна до острова Галіндез, де воно стане на якір і додатково буде закріплено на місці за допомогою декількох канатів-розтяжок, що з'єднують «Ушуая» з береговими опорними точками. Після цього на судно заведуть спеціальний довгий шланг, по якому з ємностей «Ушуая» в береговій бак перекачають 150 т дизпалива. Воно разом з залишаються в баку резервним паливним запасом буде протягом року забезпечувати функціонування трьох по черзі працюють дизелів «Вольво», які разом з генераторами дають станції необхідну електроенергію.
Одночасно з перекачуванням палива учасники обох експедицій - прибула 21-й і отзімовавшей 20-й - почнуть вантажно-розвантажувальні роботи, за допомогою моторних човнів- «зодіаків» доставляючи з «Ушуая» на острів Галіндез привезені вантажі, а в зворотному напрямку - надійно упаковані тверді відходи річної діяльності станції, які за суворими міжнародними правилами потрібно вивозити з Антарктиди для утилізації.
Серед доставляється в цей раз буде і поповнення «малого флоту» станції «Академік Вернадський» - три новенькі надувні човни, які стануть хорошою підмогою для наших полярників в їх подорожах по місцевим акваторій між островами і на континент - до Антарктичного півострова. Справа в тому, що експлуатуються на станції кілька аналогічних «зодіаків» вже досить старі, в ході тривалої роботи не раз отримували ушкодження і ремонтувалися - латали-клеїлися. Причому нові човни дісталися Національному антарктичному науковому центру безкоштовно: три вітчизняні фірми, що випускають водну техніку, надали в НАНЦ по одній такій човні для їх порівняльних випробувань в суворих умовах Антарктики.
Надувні човни- «зодиаки» використовуються дослідниками Атантарктікі в зaчacтyю непростих природних умовах
- На пересменку, в ході якої науковці та інші фахівці, що брали участь в зимівлі 20-й української експедиції, передадуть своїм наступникам з 21-ї лабораторії наукову апаратуру, технічні системи та обладнання, відводиться приблизно три доби, - говорить Валерій Литвинов. - Так що 8 квітня - після того, як на острові у флагштока пройде традиційний мітинг, а начальники станції Віктор Лукьященко (20-а експедиція) і Микола Старинець (21-я) підпишуть акт здачі-приймання «Академіка Вернадського», «Ушуая» прийме на борт 32 пасажирів, в тому числі 18 українських дослідників Антарктики - 12 зимівників 20-ої експедиції і 6 заробітчан, а також 14 їх турецьких колег.
Судно відправиться в зворотний шлях - знову через протоку Дрейка, але вже не в порт Ушуая, звідки вийшло в плавання до берегів Антарктиди, а просторами Атлантичного океану на північний схід - до портового міста Мар-дель-Плата.
Там українські полярники зійдуть на берег і в автобусі 15 квітня подолають близько 350 км до аргентинської столиці, а звідти здійснять далекий переліт до Туреччини рейсом Буенос-Айрес-Стамбул, куди прибудуть 16 квітня. На наступний день вони вилетять зі Стамбула в Київ, так що 17 квітня, - каже директор НАНЦ, - ми будемо зустрічати наших полярників з аеропорту «Бориспіль».
«Гальма» в київських відомчих кабінетах
На жаль, бесіда з директором Національного антарктичного наукового центру не обійшлася без досить сумних, а часом і гірких мотивів. І при цьому мова йшла не тільки про скромних, м'яко кажучи, обсяги асигнувань на антарктичні дослідження з держбюджету України на 2016 р втім, як і в ряді попередніх років. (Нагадаємо, НАНЦ - організація з держбюджетним фінансуванням, що входить в систему Міністерства освіти і науки. - Ред.)
Однак справа, мабуть, навіть не стільки в явно недостатніх розмірах такого фінансування, скільки в набагато більш пізніх, ніж треба було б, терміни надходження держбюджетних асигнувань і в неабияких багатоланкових бюрократичних гальмуваннях і інерції на шляхах просування документів про виділення коштів - як на різних рівнях в МОН - міністерстві, якому підвідомчий НАНЦ, так і в інших узгоджувальних і затверджують інстанціях - в Мінфіні, Комітеті ВР з питань науки і освіти, в Кабміні і т. д.
Взагалі-то, з огляду на, що в Південній півкулі літо - це грудень, січень і лютий, проводити перезміни експедицій в Антарктиді найкраще було б, звичайно, в січні або лютому. На жаль, в наших реаліях про це годі й мріяти: всі знають, в яких муках і коли (в кінці грудня) в парламенті з подачі уряду стверджували в страшному поспіху держбюджет на майбутній рік. А потім проходить ще чимало часу, поки «намальовані» в держбюджеті цифри асигнувань перетворяться в реальні гроші. АНЦ, як правило, вдається отримати фінансування на поточний рік не раніше лютого-березня.
Чи не нужно забуваті и про ті, что асігнування з Держбюджет віділяються, природно, в гривнях. Альо ж у витрати НАНЦ Переважно більшість доданків витрат (примерно 88%) пріпадає на логістіку, т. Е даного випадка на весь комплекс того, что пов'язано з транспортування експедіцій в обидвоє кінці (фрахт судна, Авіаквитки и т. Д ), закупівлею для станції палива, більшості продуктів харчування і багато іншого. Причому майже всі ці витрати по цілком зрозумілих причин здійснюються за кордоном - і оплачуються у вільно конвертованій валюті (найчастіше - в доларах США). А тому на отримані Національним антарктичним науковим центром (як державною організацією) з держбюджету (через МОН) гривні необхідно придбати долари - і ці операції теж здійснюються не швидко.
Все згадане призводить до суттєвих втрат часу. І, судячи з того, що відбувається, не у всіх відомствах усвідомлюють, що оскільки ніякі сили не можуть затримати рух планети по її орбіті навколо Сонця і призупинити зміну пір року, то в березні (а тим більше в квітні) в Антарктику вже приходить сувора осінь. І чим пізніше відправляється експедиція з Києва і, відповідно, пізніше потрапляє до своєї мети, тим гірше там погодні та інші природні умови: це і все більш сильні шторми в і без того бурхливому протоці Дрейка і в морях Південного океану, і усложняющаяся льодова обстановка в протоках між островами в Західній Антарктиці на шляху до станції «Академік Вернадський» і на зворотному маршруті повернення.
- Але і це аж ніяк не всі наші проблеми, - каже директор НАНЦ. - Адже коли в законі про держбюджет «малюють» ту чи іншу цифру асигнувань, курс гривні по відношенню до долара, що встановлюється Нацбанком України, знаходиться на якомусь одному рівні, а коли НАНЦ через деякий час отримує реальні гривні держбюджетного фінансування, валютний курс вже зовсім інший - і, зрозуміло, він змінюється не в кращу сторону. Тому навіть у випадках, коли, як в держбюджеті 2016, на антарктичні дослідження були виділені асигнування в трохи більшому обсязі, ніж в держбюджеті-2015 року, через відчутного погіршення курсу гривні реальні суми отриманих коштів при покупці на міжбанку вільно конвертованої валюти виявляються помітно меншими. До того ж ринкові ціни і тарифи на логістичні витрати по перезміні експедицій і придбання всього необхідного для забезпечення станції в нинішньому році істотно вище, ніж в попередньому, що також ускладнює ситуацію.
Добре ще, що компанія, яка є зарубіжним партнером НАНЦ в цій сфері логістики, погоджується частина платежів тимчасово здійснити з власних коштів (інакше доля українських антарктичних експедицій взагалі опинилася б під загрозою зриву), але, зрозуміло, з подальшою, бажано оперативної, компенсацією витраченого. Однак, право ж, не можна раз по раз експлуатувати засновані на довірі ділові взаємини партнерів: фінансові зобов'язання повинні виконуватися точно і в обумовлені терміни. А то виходить, що НАНЦ, аж ніяк не з власної вини, може через борги зіпсувати свій імідж. Причому в очах не тільки ділових партнерів, але і ряду міжнародних організацій антарктичної сфери, членом яких є Україна, - це Секретаріат Договору про Антарктику, Науковий комітет з антарктичних досліджень (SCAR), Рада керуючих національними антарктичними програмами (COMNAP), Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR). У України вже є трирічна заборгованість по членських внесках в НАТО і ЄС, яка становить у цілому більше 100 тис. Дол., Що також негативно позначається на нашій репутації. Не варто доводити справу до того, що нас в цих міжнародних структурах можуть за борги позбавити права голосу.
Але ж крім експедиційної логістики та міжнародного співробітництва, є і витрати на функціонування НАНЦ - на зарплату співробітникам центру і комунальні платежі (де тарифи в Україні, як відомо, невпинно істотно зростають).
До всіх таким бідам додається і те, що протягом багатьох років українські дослідники Антарктики не мають власного експедиційного судна. Через це вони змушені пристосовуватися до графіків фрахтуемих в Південній Америці суден, які здійснюють круїзи з туристами в приантарктических океанських акваторіях і можуть приступати до перевезень експедицій тільки після завершення туристичного сезону в тих краях, т. Е. Або в кінці березня, або ще пізніше - в першій половині квітня, повторимося, пізньої тамтешньої восени з усіма її «принадами». Крім того, - продовжує директор НАНЦ, - ми, не маючи свого судна, позбавлені можливостей вести морські експедиційні дослідження в акваторіях Антарктики.
- А ще, - сказав на закінчення Валерій Литвинов, - вже кілька років парламент ніяк не може прийняти закон «Про антарктичну діяльність України», що також вельми ускладнює нашу роботу в тому регіоні. Підготовлений і узгоджений з різними зацікавленими міністерствами і відомствами проект закону досі, наскільки нам відомо, лежить в Комітеті з питань науки і освіти ВР - і невідомо, коли ж він потрапить до сесійної зали ...
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
